lodochkin: (ноги)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] tanyant в К-на-А
Кто еще не видел - исключительно прекрасный текст Лоры Белоиван "Ветер и мышь": http://russlife.ru/allworld/stories/juvenility/read/veter-i-mysh/
Вырезает в сознании узор, такой рисунок иглой и жидким кислородом. Прочитаешь, а на следующий день слова, куски текста и повороты мысли всплывают у тебя в голове. 
lodochkin: (чайник)
я дуже, дуже незадоволений своїм есе про "Санаторійну зону" Хвильового, і руки тягнуться ще кілька речей додумати і дописати - якщо вже немає часу дочитати нормальної ширшої теорії.

що тут із простором? просторів два одночасно: закритий і відкритий, маленький і великий, хворий - здоровий (хоча при ближчому контакті - не такий вже і здоровий), знайомий - невідомий, дріб'язковий - величний, зрештою, тимчасовий - вічний. між цими просторами - зрозуміле напруження. великий простір відкривається з верхньої - командної - точки меншого. але виходу в нього нема, бо лише перший (менший) простір є реальним, і його ознаки тривають за межами санаторійної зони: зона, як розруха, - в голові, але другий простір - в голові ще більше. виходить, що анарх - людина без власного локусу, ніде не вдома; посилюється це тим, що його омріяний простір, де він вкорінений, заперечує своїми властивостями ідею коріння взагалі, це світ перекотиполя, дім-тачанка, дім-орда. 
але санаторій-божевільня - ще менше дім. хоча ні, не так: жити в ньому можна, але не хочеться. а в  фантазійному
азійському степу - дуже хочеться, але неможливо.

що тут з часом? тут герой у безчассі - в тим-чассі - (потойчассі?) - "на лікуванні" - між двома точками свого персонального часу: розчаруванням і месіанським очікуванням. якщо взяти до уваги, що те, на що він очікує, фактично вже відбулося, і що саме воно принесло це розчарування, то маєм тут подібну до просторової неприємну дірку.

зона - це простір не тільки обмежений, але й виключений. час, вийнятий з життя, перерва, вивих; санаторій - це не місто й не село, не дім і не дорога, це десь між тим і тим.
таку виключеність із дійсності дають божевілля й революція; якщо пригадати, що їм обом приписували прямий контакт з істиною/реальністю, то - можливо, саме таким чином можна перестрибнути до - нереальності, неістинності, несправжньості того простору й часу, з якого герої - безгрунтовні носії дійсності - виключені: Радянська Україна, двадцяті.

або це мій безлуздий талмудизм)
lodochkin: (ноги)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] maximus101 в Фрески синагоги в Дура-Европос.
Синагога в Дура-Европос была обнаружена и раскрыта во время раскопок под руководством М.И. Ростовцева в 1932-1935 году.
На данный момент, это единственный объект такого рода, нигде больше иудейские синагоги не содержат росписи в таком объеме. Фрески  хорошо сохранилась из-за консервации помещения еще в античное время - синагога была специально засыпана песком и битым кирпичом римскими солдатами с целью укрепления оборонительных стен города.
Сейчас фрески синагоги демонстрируются в Национальном музее Дамаска, там создана копия зала с фресками. К сожалению, этот зал музея был закрыт во время моего посещения, да и к тому же, там запрещают снимать. Поэтому фото фресок я взял из википедии. Все фото кликабельны.

Битва с филистимлянами у Авен-Эзер. Фреска северной стены синагоги.


Читать и смотреть далее... )

Profile

lodochkin: (Default)
жизнь и приключения дионисия лодочкина

December 2014

S M T W T F S
  123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:45 am
Powered by Dreamwidth Studios